SECURITY

БЕЗПЕКА
1) свідомий цілеспрямований вплив на загрози та небезпеки, за якого створюються необхідні і достатні умови для реалізації інтересів об’єкта (синергетичний підхід); 2) гарантована конституційними, законодавчими і практичними заходами захищеність і забезпеченість життєво важливих інтересів об’єкту від зовнішніх і внутрішніх загроз; 3) стан захищеності людини, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх небезпек і загроз, який базується на діяльності людей, суспільства, держави, світового співтовариства щодо вивчення, виявлення ідентифікації та аутентифікації, попередження та усуненню небезпек та загроз, мінімізації дії негативних наслідків, здатних поставити у небезпеку фундаментальні цінності антропо—соціо—культурного середовища, зашкодити стійкому розвитку системи безпеки (детерміністський підхід); 4) загальнонаціональний комплекс заходів, спрямованих на постійний і стабільний збалансований розвиток особи, суспільства і держави, що включає механізм протидії внутрішнім та зовнішнім загрозам; 5) органічна система організації державної влади щодо реалізації потреб та інтересів людини, є фундаментальною основою існування будь-якої системи; 6) явище, тотожне з гомеостазисом системи, під яким розуміють тип динамічної рівноваги, який є характерним для складних систем, що саморегулюються, і полягає у підтриманні суттєво важливих для збереження системи параметрів у допустимих межах; 7) стан захищеності особи, суспільства держави від внутрішніх та зовнішніх загроз, який базується на діяльності людей, суспільства і держави, світового співтовариства народів по виявленню (вивченню), попередженню, послабленню, усуненню (ліквідації) і відбиттю небезпек та загроз, здатних згубити їх, позбавити фундаментальних матеріальних та духовних цінностей, нанести неприйнятну (недопустиму об’єктивно і суб’єктивно) шкоду, зачинити шлях для виживання та розвитку; 8) властивість соціальної системи ухилитися від шкідливого впливу на етапі виклику або загрози, а також спроможність захиститися від джерела небезпеки або знищити його на початковому етапі впливу; відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю нанесення збитку; 9) це ціле, суще всеєдине, узяте у своїй абсолютній множині і в своїй абсолютній єдності; 10) хода справедливості по землі (філософський підхід); 10) свобода, обмежена рівністю; 11) стан стійкого існування (розвитку) об’єкта, за якого імовірність небажаної зміни яких-небудь параметрів (характеристик) його життєдіяльності є невеликою.