НАЦІОБЕЗПЕКОЗНАВЧА СЕМІОТИКА
НАЦІОБЕЗПЕКОЗНАВЧИЙ МЕТОД
НАЦІОБЕЗПЕКОЗНАВЧИЙ НІГІЛІЗМ
НАЦІОБЕЗПЕКОЗНАВЧИЙ ПІДХІД
НАЦІОБЕЗПЕКОТВОРЕННЯ
НАЦІОБЕЗПЕКОЦЕНТРИЗМ
НАЦІОБЕЗПЕКОЦЕНТРИЗМУ ПРИНЦИП
НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА
НАЦІОНАЛЬНА ГЕОПРОБЛЕМАТИКА
НАЦІОНАЛЬНА НЕБЕЗПЕКА
НАЦІОНАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МАКРОКОСМ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МІКРОКОСМ


НАЦІОБЕЗПЕКОЗНАВЧА СЕМІОТИКА
наукова дисципліна в рамках націобезпекознавства, яка займається дослідженням закономірностей знакового виразу національної безпеки. Складовими елементами Н.с. є: націобезпекознавча синтактика, яка займається вивчення внутрішньої будови знакових систем націобезпекознавства; націобезпекознавча семантика, яка вивчає знакові системи, як засіб виразу змісту національної безпеки; націобезпекознавча прагматика, яка вивчає відносини знакових систем із тими, хто їх використовує (суб’єкти управління СНБ, об’єкти національної безпеки, передусім, людина).
НАЦІОБЕЗПЕКОЗНАВЧИЙ МЕТОД
багатоальтернативний спосіб вивчення і дослідження процесів у сфері національної безпеки, система прийомів та способів пізнання націобезпекотворчих процесів, методологія організації досліджень у галузі національної безпеки, світоглядна основа царини національної безпеки.
НАЦІОБЕЗПЕКОЗНАВЧИЙ НІГІЛІЗМ
можливість нації як створювати систему національної безпеки, так і ліквідовувати її, є наслідком застосування методології позитивізму.
НАЦІОБЕЗПЕКОЗНАВЧИЙ ПІДХІД
методологічний напрям в науці, основне завдання якого полягає у розробленні методів дослідження і конструювання систем безпеки різних типів, класів і рівнів. Він становить собою якісно новий етап у розвитку методів пізнання, дослідження та моделювання, способів опису і пояснення природи безпеки як особливого антропо-соціо-культурного феномену. Найбільшого розповсюдження даний підхід набуває при дослідженні складних макросистем, що характеризуються механізмами самоорганізації. Провідний лейтмотив Н. п. — вивчення та виклад реалізації забезпечення національної безпеки у практиці націобезпекотворення. Важливою складовою цього процесу є утворення функціонування державних і недержавних структур як єдиного цілого.
НАЦІОБЕЗПЕКОТВОРЕННЯ
процес забезпечення національної безпеки та ефективного функціонування самої системи національної безпеки з урахуванням антропогенних, соціальних і культурних чинників.
НАЦІОБЕЗПЕКОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС — вершина процесу самоорганізації системи національної безпеки, система дій щодо забезпечення національної безпеки.
НАЦІОБЕЗПЕКОЦЕНТРИЗМ
1) напрям у націобезпекознавстві, який ставить на центральне місце забезпечення національної безпеки, через яке опосередковуються усі інші види і форми діяльності, а у більш абстрактному плані функціонування усієї системи (держави, суспільства, спільноти); 2) подолання крайностей у питаннях забезпечення національної безпеки в усіх її аспектах, забезпечення фактичної рівноправності у забезпеченні національної безпеки як держави та нації, так і окремої особи, консолідація та інтеграція інтересів особи, суспільства і держави, їх всебічний розвиток в якості єдиного організму, поєднання національних інтересів із всезагальними та вселюдськими інтересами.
НАЦІОБЕЗПЕКОЦЕНТРИЗМУ ПРИНЦИП
1) національна безпека понад усе, але не будь-якою ціною; 2) безумовний пріоритет національної безпеки при вирішенні будь-яких питань.
НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА
1) безпека народу як носія суверенітету і єдиного джерела державної влади в Україні; 2) форма соціальної діяльності, свідомий цілеспрямований вплив суб’єкта управління на загрози та небезпеки, за якого державними та недержавними інституціями створюються необхідні і достатні умови для прогресивного розвитку українських національних інтересів, джерел добробуту народу України, а також забезпечується ефективне функціонування системи національної безпеки України; 3) пронизане суб’єктними переживаннями прагнення до задоволення потреби окремої особи у безпеці, що є невід’ємним від людського єства, управління загрозами та небезпеками; 4) постійний процес, в рамках якого представники однієї нації прагнуть виявити і забезпечити свій спільний інтерес; 5) процес боротьби особи, націй, держав, груп потреб, інтересів і цінностей, принципів, засобів та методів їх забезпечення; 6) процес прийняття рішень в галузі національної безпеки, через який різні представники нації виявляють і реалізують свої спільні інтереси відповідно до власних очікувань відповідних процесів і ефективності в управлінні загрозами та небезпеками (політико-орієнтований метод); 7) прагнення досягнути визначеності відносин у нестабільному світі, нескінчений процес створення порядку з хаосу, безпеки з небезпеки; 8) подолання ентропії, підтримання доцентрових, інтегруючих сил суспільства і боротьба із відцентровими тенденціями дезінтеграції, які призводять до дестабілізації системи національної безпеки (синергетичний підхід); 9) складний процес упорядкування соціального життя, спрямований на досягнення визначеності і справедливості суспільних відносин (онтологічний підхід); 10) інтегральна частина абсолютної безпеки; 11) певна константа інтегрованості безпеки держави і нації, опосередкована безпекою конкретної особи, органічно поєднана з дією механізмів забезпечення надійного функціонування самої системи; 12) системна властивість, яка характеризує здатність народів задовольняти (з мінімальною шкодою для базових цінностей теперішнього і прийдешніх поколінь) ті потреби, котрі необхідні для їх самозбереження, самовідтворення і самовдосконалення.
НАЦІОНАЛЬНА ГЕОПРОБЛЕМАТИКА
система сучасних проблем в сфері національної безпеки: геополітичних, геоекономічних, геоінформаційних, геоісторичних.
НАЦІОНАЛЬНА НЕБЕЗПЕКА
реальна і дійсна можливість повної дисфункціоналізації СНБ або такий її стан, коли вона не здатна забезпечити збереження власних системостворюючих елементів та потреби нації у безпеці.
НАЦІОНАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ
взаємопов’язані та взаємообумовлені риси і якості національного характеру, почуттів, темпераменту, національних потреб та інтересів, ціннісних орієнтацій і національних стереотипів тощо, що формуються під впливом специфічних матеріальних умов життя, побуту, класових і етнонаціональних відносин, екологічного середовища, що оточує націю.
НАЦІОНАЛЬНИЙ МАКРОКОСМ
система уявлень певної нації про побудову і закони космосу, а також про своє походження, місце та роль в світобудові.
НАЦІОНАЛЬНИЙ МІКРОКОСМ
система уявлень певної нації про власну будову і закони свого розвитку, а також про своє походження, місце та роль в світобудові.