O

Об’єкт наукового дослідження (у безпеці)

взаємовідносини, що виникають у процесі забезпечення безпеки.
Об’єкт небезпеки

об’єкт, параметри функціонування якого дорівнюють або перевищують нормативно встановлені порогові значення.
Об’єкт підвищеної небезпеки

об’єкт, який згідно з законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та / або надзвичайної ситуації техногенного, природного чи антропогенного характеру.
Об’єкт

1) певна частина реальної дійсності, що оточує нас (предмет, про­цес, явище); 2) в обчислювальних ме­режах — комплекс взаємопов'язаних спільною метою функцій одного рів­ня; елемент проблемної структури обчислювальної мережі; 3) в теорії захисту інформації — пасивна суттєвість, яка підлягає захисту.
Об'єкти національної безпеки

1) державно-утворюючий український народ, і відповідно базовими національними цінностями слід вважати: територію і склад духовного і суспільного життя; 2) носії національних інтересів — природа і людина, національні і соціальні групи, суспільство і держава; 3) людина і громадянин — їхні конституційні права та свободи; суспільство — його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище та природні ресурси; держава — її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність; 4) певна частина реальної дійсності, на які спрямована дія системи національної безпеки.
Облікова ставка Національного банку України

виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші.
Обмеження озброєнь

обмеження кількісних і встановлення рубежів (меж, діапазонів) якісних показни­ків окремих видів озброєнь чи системи оз­броєнь у цілому.
Оборона країни

система політичних, економічних, воєн­них, соціальних, правових, морально-психологічних та інших загальнодержав­них заходів щодо підготовки країни до відбиття можливої військової агресії, за­побігання і припинення збройних кон­фліктів, що загрожують національним інтересам. О.к. забезпечується: страте­гічним стримуванням; підтримкою необ­хідних і достатніх для оборони країни збройних сил, оборонно-промислового комплексу, мобілізаційних можливостейдержави; мобілізаційною підготовкою населення країни; зміцненням духовно-морального потенціалу народу.
Оборона України

система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави Україна щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Оборонно-промисловий комплекс (ОПК)

сукупність державних і недержавних під­приємств (концернів, трестів, консорці­умів та ін.), установ, наукових і конструк­торських організацій, що здійснюють розробку і виробництво озброєння та військової техніки.
Обороноздатність держави

здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації. Основними показниками рівня О.д. є стан збройних сил та оборонно-промислового комплексу; мобілізаційні можливості економіки і населення; ефек­тивність державного управління; опера­тивне обладнання території держави та можливих театрів воєнних дій; стан цивільної оборони; морально-психологіч­ний стан суспільства; наявність та якість підготовлених резервів та ін.
Оголошення війни

заява уряду якої-небудь країни про припинення мирних відносин і перехід до стану війни з тією чи іншою державою або коаліцією держав. Сучасне міжнародне право забороняє розв’язання агресивних воєн з формальним О.в. чи без такого.
Однополярний світ

геополітична модель, котра склалася після поразки в „холодній війні” та розвалу СРСР. Єдиним домінуючим полюсом став атлантизм і США.
Озброєння звичайне

це різні види зброї і військової техніки, а також засоби уп­равління і забезпечення, засновані на ви­користанні звичайних боєприпасів, що не належать до зброї масового ураження. Звичайні боєприпаси споряджаються бризантними вибуховими речовинами чи запальними сумішами (вогне­пальна, реактивна, ракетна, бомбарду­вальна, мінна, торпедна зброя). До О.з. належить також холодна зброя (ударна, колюча і що рубає), бойове використан­ня якої не пов’язане із застосуванням вибухових речовин — і призначається для рукопашного бою.
Озброєння

сукупність різних видів зброї і технічних засобів, що забезпечують його застосуван­ня (термін застосовується і в множині — оз­броєння). За характером уражаючої дії О. поділяється на звичайне і масового ура­ження (знищення). Кожна з цих категорій, у свою чергу, може бути поділена за різними ознаками (по уражаючим еле­ментам, засобам доставки до цілі та ін.) на види, типи і т.ін. (див. Зброя). О. є скла­довою частиною військової техніки.
Ознака

1) величина, що характеризується в процесі дослідження. Ознака може бути якісною або кількісною; 2) по­казник, прикмета, знак, за якими можна упізнати, визначити будь-що.
Онтологія

філософське вчення про буття.
Онтологія націобезпекознавства

вчення про буття націобезпекознавства.
Оперативна діяльність

конспіративна частина діяльності спецслужб, здійснювана специфічними силами, засобами і методами. В оперативній діяльності виділяють агентурну, оперативно-технічну й інформаційно-аналітичну складові.
Оперативні національні інтереси

сукупність національних інтересів, реалізація у життя яких дозволяє негайно впливати на конкретні відхилення від досягнення тактичних і стратегічних національних інтересів.
Операція

діяльність колективу, скерована з єдиного центру і спрямована на досягнення мети чи вирішення поставленого завдання. При цьому керівний центр має можливість роз­поділяти відповідно до задуму (плану) опе­рації всі виділені на її проведення матері­альні, фінансові та трудові ресурси.
Операція військова

сукупність погодже­них і взаємозалежних за цілями, завдан­ням, місцем і часом боїв, бойовищ, ударів і маневрів різнорідних військ (сил), про­ведених за єдиним замислом і планом для вирішення стратегічних, оперативних чи оперативно-тактичних завдань. За масш­табом В.О. бувають стратегічні, оператив­них командувань й корпусні. Залежно від сил, що беруть участь, і засобів В.О. мо­жуть бути: загальновійськовими (загальнофлотськими), спільними (проведеними об’єднаннями і з’єднаннями кількох видів збройних сил (ЗС) і родів військ) і само­стійними (проведеними об’єднаннями од­ного виду ЗС чи самостійно у взаємодії з об'єднаннями інших видів ЗС). За характе­ром бойових дій розрізняють О.в. насту­пальні й оборонні.
Операція з підтримки миру

сукупність погоджених і взаємозалеж­них за метою, завданням, місцем та ча­сом дії Колективних сил з підтримки миру і військових спостерігачів у зоні збройного конфлікту, проведених відповідно до Мандату, затвердженим Радою Безпеки ООН або іншим правомочним органом колективної безпеки, спрямова­них на припинення збройного конфлікту, створення умов, що сприяють політично­му вирішенню суперечностей і виключенню можливості поновлення конфлікту. О.п.м., як правило, тісно пов’язані з різними видами гуманітарної допомоги, здійсненням економічних санкцій, прове­денням інформаційних заходів, реаліза­цією спостереження за виборами і конт­ролю за дотриманням прав людини, організацією управ­ління та ін. О.п.м. не може проводити­ся в підтримку однієї зі сторін конфлікту і не допускає втручання у внутрішні спра­ви держав.
Операція з примусу до миру

реальне застосування миротворчих збройних сил чи загроза такого застосу­вання для того, щоб змусити протиборчі сторони припинити бойові дії і присту­пити до пошуків миру.
Операція миротворча — див. Операція з підтримки миру.
Операція пси­хологічна

форма ведення психологічної війни. За храктером і масштабом психологічні операції поділяють­ся на стратегічні і тактичні. Стратегічні операції це довгострокова, розрахована перспективу, тотальна обробка свідомості населення з метою виклику глибинних змін в поведінці людей та їх поглядів на політичні події; тактичні операції роз­раховані на швидкий ефект з конкретного питання.
Опірність

властивість чого-небудь протистояти певним впливам, змінам, а також сила, ступінь такого протистояння.
Оптимізація

процес цілеспрямованого досягнення найбільшої ефективності функціонування системи з урахуванням конкретних умов і реальних можливостей системи забезпечення безпеки.
Орган

1) частина люд­ського, тваринного або рослинного організму; 2) установи, організації, що виконують певні функції; 3) пере­носно — знаряддя, засіб чого-небудь.
Органи військового управління

Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), об’єднаннями, з’єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління зазначених центральних органів виконавчої влади, а також військові комісаріати, що забезпечують виконання законодавства з питань загального військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Органи забезпечення національної безпеки України

органи державної влади, органи місце­вого самоврядування, а також органи уп­равління, у спеціальну компетенцію яких входить забезпечення націо­нальної безпеки (МВС, СБУ, МО України, МЗС, МНС, Прокуратура України, Державна прикордонна служба України, Державна митна служба України., Управління державної охорони та ін.).
Органи національної безпеки

органи державної влади, в яких національним законодавством передбачена державна служба посадових осіб, які володіють повноваженнями в сфері національної безпеки.
Організація

1) створення, засно­вування чого-небудь, із залученням до цього процесу інших; 2) об’єднання людей, суспільних груп, держав на базі спільності інтересів, мети, про­грами дій тощо; 3) особливості будови чого-небудь, структура.
Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ)

спочатку діяла як міжнародна конференція — Нарада з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ). Згідно з рішенням Будапештської наради в 1994 р. ОБСЄ було перетворено в регіональну міжнародну організацію. На сьогодні ОБСЄ нараховує у своїх рядах 55 держав. Особливістю ОБСЄ є відсутність традиційного уста­новчого документа міжнародних органі­зацій — статуту. Цілями ОБСЄ оголошене: забезпечення миру і безпеки в Європі; підтримка розрядки міжнародної напру­женості; забезпечення дотримання прав людини; дотримання у відносинах між країнами основних принципів міжнарод­ного права. Структура ОБСЄ досить складна. Головними органами ОБСЄ є: Нарада глав держав і урядів, Контрольні конференції, Рада міністрів закордонних справ, Комітет вищих посадових осіб, Верховний комітет зі справ національних меншостей, Бюро з демократичних інсти­тутів і прав людини, Секретаріат ОБСЄ, Світова комісія ОБСЄ з мирного врегулю­вання суперечок та ін. Відносини ОБСЄ з Організацією Об'єднаних Націй ґрунту­ються на укладеному із Секретаріатом ООН рамковому договорі про статус спо­стерігача при Генеральній Асамблеї ООН. ОБСЄ володіє усіма ознаками міжнародної організації, за виключенням однієї: вона заснована не міжнародно-правовим, а політичним шляхом через політичну угоду. Це виключно політичне утворення, яке не володіє правосуб’єктністю.
Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК)

утворена в 1960 р. з метою вироблення єдиної політики ціноутворення на нафту і регулювання розмірів її видобутку, захисту інтересів країн-учасниць. Включає АНДР, Венесуелу, Габон, Індонезію, Ірак, Іран, Катар, Кувейт, Лівію, Нігерію, ОАЗ, Саудівську Аравію та Еквадор. Добуває близько 40% нафти у світі. Штаб-кварти­ра у Відні (Австрія).
Організація Об'єднаних Націй (ООН)

найбільша міжнародна організація, створена на основі добровільного об'єднання зусиль суверенних держав з метою підтримки та зміцнення міжнародної без­пеки і миру, а також розвитку мирного співробітництва між державами. Статут ООН підписали 26 червня 1945 р. 50 дер­жав на установчій конференції в Сан-Франциско і він набув чинності 24 жовт­ня 1945 р. Сьогодні членами ООН є 185 держав. Головні органи ООН: Генераль­на Асамблея (ГА), Рада Безпеки (РБ), Економічна і Соціальна Рада, Рада з Опі­ки, Міжнародний Суд і Секретаріат, який очолює Генеральний секретар ООН. Штаб-квартира ООН розташована в Нью-Йорку (США); маються відділення ООН у Женеві (Швейцарія) і Відні (Австрія). З метою розвитку співробітництва між державами в економічній, фінансовій, соціальній, науковій та інших галузях діють 16 спеціалізованих установ ООН: ЮНЕСКО, ЮНІДО, Всесвітня організа­ція інтелектуальної власності. Міжнарод­ний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Всесвітня організація охорони здоров'я, Всесвітня метеорологічна організація, Міжнародна організація цивільної авіації та ін.
Основи

най­важливіші вихідні положення чого-небудь (науки, теорії тощо).
Особиста безпека (вузьке розуміння)

репрезентант абсолютної безпеки, в якій ця безпека знаходить свій вираз і актуалізується в діях індивіда.
Особиста безпека (широке розуміння)

складова національної безпеки, свідомий цілеспрямований вплив суб’єкта управління на загрози та небезпеки, за якого державними та недержавними інституціями створюються необхідні і достатні умови для надійного збереження духовного і матеріального потенціалу, можливостей реалізації конституційних прав і свободи людини і громадянина, науково обґрунтованого і гарантованого державою мінімуму матеріальних і духовних умов існування, можливостей для її саморозвитку.
Особистість

1) лю­дина як суб’єкт відносин і свідомої діяльності; 2) відносно стійка система поведінки індивіда, побудована, насам­перед, на основі введення в соціальний контекст. Стрижневим формуванням особистості є самооцінка, яка будуєть­ся на оцінках індивіда іншими людьми і його оцінюванні цих інших.
Особливий період

період функціонування органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, органів місцевого самоврядування, органів управління у справах цивільної оборони і сил цивільної оборони, а також галузей національної економіки, підприємств, установ та організацій, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні, або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливості

характерна риса, ознака, властивість кого-, чого-небудь.
Осциляція

(від. лат. oscillo — коливаюсь) коливання.
Офіційний валютний курс

курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.
Охоронна діяльність

надання на відплатній договірній основі послуг фізичним і юридичним особам підприємствами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) уповноважених органів, з метою захисту законних прав та інтересів своїх клієнтів.
Оцінка

1) думка (висновок) про цінність, рівень або значення кого-чого-небудь; 2) набли­жене значення певної величини.
Оцінка воєнно-політичної обстановки

визначення ступеня небезпеки розв'я­зання війни проти тієї чи іншої держави з боку іншої держави. Дану оцінку варто починати з виявлення основних тен­денцій розвитку геополітики у світі, і на­самперед воєнно-політичного положення і воєнної політики зазначених держав.

Оцінка людських і матеріальних ресурсів

полягає у визначенні економіч­ної моці держави з трьох напрямів: те­риторіальна структура господарства; га­лузі виробничої сфери; інфраструктура галузі невиробничої сфери.